sir save me from myself

Організаційне

Після довгих сумнівів і вагань все ж вирішила.
Я вже дуже давно мало пишу для загалу - в основному "тільки для друзів", а не рідко і для окремої групи друзів.
Якщо ви хочете спілкуватися і не є взаємним другом - ласкаво прошу :). Потрібно просто залишити повідомлення тут або в пп і якщо ви будете мені цікаві, то взаємозафрендимося :))
Рися.
sir save me from myself

(no subject)

Зрозуміла, що не писала тут нічого від минулого літа.

А такий пласт життя був :/ Шкода, якщо зникне в небуття.

---

Мені тут дорікнули, що я давно сюди нічого не пишу :)

Ну, привіт :) Чого б вам такого розповісти :)?

Ми пережили мегаважку весну:

- батько поламав гомілку, коли повертався додому в вечір мого від’їзду до Києва (в ті снігопади, ага), тепер має 2 металевих пластини в нозі й ходить з паличкою;
- я мала маленьку операцію під наркозом і тепер жрю таблетки (але всі живі й сподіваємося, що тепер здорові).

З позитивного: ми мали супербомбову фотосесію від Оксани Тисовської (springfrom), яку мені на день народження минулого року подарувала (trina_ka і igor_roz).

Потім прийшло літо.

У лікарню потрапив дідусь. Думали із виразкою, виявилося із 4 стадією раку. Переніс три операції під наркозом, тривалу боротьбу із пролежнями, тиждень тому його виписали додому. Хоч прогноз не втішний, але ще якусь кількість часу він з нами побуде. Чому ми всі дуже раді, особливо Стефка.

У мене вийшла пара статтей у Жилі (за що я глибоко вдячна Насті Мельниченко (gohatto_n))
Крім непрухи, решта більш-менш ок.

За літо ми трохи мандрували: Бобровиця (гостювали в мами Оленки _lit_red_), Підмосков’я і Москва (у родичів), Франик (цьом povitrulya) - Яремче (у photus)-Львів (у моїх батьків)(тиц на фото).

Купа зустрічей, емоцій, вражень. Глибочезна вдячність дівчатам, що вони нас витягли з Києва і тим друзям, що зустрілися з нами у Львові.

Окремим рядком напишу про йогу. Від 28.02, вважаймо, що регулярно, я займаюся в Київ Йога Студії (зал "Бодхі") аштанга-віньяса-йога. Сказати, що я задоволена - не сказати нічого. Це змінило мене, моє сприйняття світу та все-все-все.
Без цього я не уявляю свого подальшого життя.

І, звісно, про Стефку :) Фото за 3 рік її життя живуть в окремому альбомі на фбучку. Виросла (трішки), йде з понеділка в дитсадок.

А у вас що нового? :)
sir save me from myself

Аджика нашвидкоруч

[Spoiler (click to open)]Аджика нашвидкоруч
  • 100 г гострого перчика (у мене це 10 стручків)
  • 1 ч.л. зерен коріандра ( або 0,5 ч.л. меленого)
  • 1-2 зубці часнику
  • 0,5-1 ч.л. дрібної солі (не морської)
  • 0,5-1 ч.л. білого винного оцту
  • 50 г зелені кінзи (або будь-якої іншої на ваш смак)
  • опціонально - 1 болгарський перчик для регуляції гостроти.
Перчики добре пару днів підв’ялити на сонці. Тоді, готова аджика буде добре зберігатися (до 3 місяців).
Коріандр розтерти в ступці досить крупно.
Всі складники промити, почистити і добре висушити, скласти в блендер. Додати сіль та коріандр.
Подрібнити до бажаної консистенції.
Додати оцет і вимішати. Спробувати на сіль і кислоту. За потреби - відрегулювати.
Смакує на лаваші, або до м’яса, або як підгострювач хумусу.
Якщо ви любите гостре, то можете поекспериментувати з кількістю зелені (менше зелені, більше гостроти), залишити пару перчиків з насінням (плодоніжку видалити) - воно додає гостроти, не давати солодкий перець.

Мені з цієї кількості вийшло 250 мл прекрасної не дуже гострої аджики. Якщо без солодкого перцю, то було б 180 мл.
Готову аджику в скляну баночку і в холодильник.
За добу вона буде ще смачніша )) Але в нас, напевно, не достоїть

П.С. Для більш естетичного вигляду краще робити її з зеленого гострого перцю. У мене червоний, а солодкий був помаранчевий. Як результат на виході колір аджики досить своєрідний :))))
Підглянуто у kilelen
Вони живі :)

"Коротка зустріч" (1945)

Оце останніх два дні дивилися хороше старе кіно (1945).
Трохи гумове на мій смак, надто ідилічне (да, я цинік, да).
Дуже цікаво було спостерігати за налагодженим життям провінційної заміжньої жінки. Вона може не працювати, має домашню робітницю, яка паралельно няня і кухарка. Раз на тиждень вона їздить в райцентр (назвемо це так), на шопінг, погуляти і в кіно. Вона не дуже освідчена й не надто обізнана з життям за межами свого соціуму.
Ну і дрібні моменти теж прекрасні:
алкоголь в кафе на платформі вокзалу не наливають до 18 вечора,
всі відвідувачі сумніваються в свіжості булочок та тостів,
гоповатого вигляду солдатики задирають буфетчицю,
вона фліртує з черговим по станції, і тд.
Якщо не бачили, то дуже рекомендую.
Хоч насправді, фільм про подружню зраду.
Не знаю чому, але мені здалося, що частково, фільм вплинув на Муратову та її Короткі зустрічі. Є деякі ледь вловимі паралелі )) Але може це ілюзія.
sir save me from myself

Зимовий гарбузовий суп

Зимовий гарбузовий суп
  • 1,2 кг гарбуза (того, що butternut squash)
  • 1/2 цибулини
  • 1,5 ст.л. олії соняшникової
  • 2 зубці часнику
  • 1 ст.л. солодкої паприки (порошок)
  • 800 мл води (можна і більше)
  • 1 ч.л. томат-пасти
  • опціонально:
  • 2-3 картоплини
  • 0,5 ст.л. оливкової extra virgin
  • 1 ст.л. соєвого соусу
  • 1/2 ч.л. рибного соусу
  • 1 зубець часнику
  • до смаку: сіль, перець, чілі
Для подачі: грінки з чорного хліба, сир з плісінню (бажано гострий, типу дорблю), насіння гарбузове, зелень петрушки або селери.

1. Гарбуз спекти разом зі шкіркою до м’якості. Я разом з ним спекла ще 2 зубці часнику. Трохи остудити і вийняти мякоть ложкою зі шкірки.
2. У каструльці розігріти соняшникову олію. Цибулю порізати довільно (кільцями або півкільцями). Поставити середній вогонь і томити цибулю до прозорості, час від часу помішувати. Не смажити! Додати паприку, перемішати і відставити.
3. Влити половину води і додати картоплю порізану дрібними кубиками. Варити до готовності картоплі.
4. Коли картопля звариться, зняти з вогню. Додати томат, гарбуз і пюрувати блендером. Відрегулювати рештою води до бажаної густини. Я люблю, щоб ложка стояла )) Поставити назад на вогонь.
5. Спробувати на сіль-перець-чілі.

Мені на цьому етапі чогось бракувало, то я додала столову ложку соєвого соусу та трохи рибного.

6. Довести до кипіння і вимкнути.

Перед подачею добре, якщо він постоїть з годинку.

Смачного
Сама придумала.
sir save me from myself

Яблучний соус до м’яса

Яблучний соус до м’яса

  • 1,5 кг кислосолодких яблук (найсмачніший виходить, якщо взяти 3-4 сорти по 2-3 шт)

  • 100 г вершкового масла

  • 1,5-2 ст.л. оцту (з білого вина)

  • 10 шт. гвоздичок

  • 3 ст.л. цукру (регулюєте на смак)

Яблука почистити, нарізати довільно, не дуже товстими шматочками.
Покласти в каструльку. Додати решту складників, вимішати. На найменшому вогні томити до розм’якшення яблук (в залежності від сорту це 30-50 хв).
Виловити з маси гвоздички.
Пюрувати блендером, відрегулювати кислоту-солодкість. Довести до кипіння і остудити. Ідеальний через добу.


До качки, індички, курки, свинини. Перфектно.
Підглянуто у ranja

Читане-бачене

Вчора почали дивитися 3 сезон Абатства Даунтон.
Вийнятково прекрасний серіал. Насолода для очей і тонкий англійський гумор для вух.
Я вже за майже рік забула, який він хороший.
= = =
Collapse )